Про конюшину багато хто знає як про кормову рослину, однак з досвідом у фітотерапії приходить розуміння: ця невибаглива трава має потужні цілющі властивості.
Конюшина позитивно впливає на судини головного мозку, допомагає при зниженні зору та пам’яті, полегшує симптоми депресії та неврозів, знімає головний біль і шум у вухах. Вона діє як природний заспокійливий засіб і сприяє загальному зміцненню організму.

Для лікувальних цілей використовують як свіжу, так і висушену траву, а також сік і настоянки з рослини. Сік готують під час цвітіння, подрібнюючи верхівки рослини до кашоподібного стану й віджимають рідину через марлю. Щоб зберегти його на тривалий час, змішують одну частину соку з третиною горілки і закривають у скляній тарі.
Свіжий сік конюшини ефективний під час лікування сезонних застуд, кашлю, бронхіту та запалення легенів. Він допомагає очищати дихальні шляхи, що особливо важливо при туберкульозі. Приймають його по 1 столовій ложці до 7 разів на день перед їжею курсом 1,5–2 місяці. У профілактичних цілях – по 1–2 столові ложки щодня.
Особливо корисна конюшина жінкам – при нерегулярному або болючому менструальному циклі, анемії та маткових кровотечах. У цьому випадку сік приймають до 5 столових ложок на добу протягом місяця-півтора, паралельно спостерігаючись у гінеколога.
Для літніх людей сік конюшини може зміцнити серце та допомогти позбутися набряків – у таких випадках рекомендовано прийом по чайній ложці до 7 разів на добу протягом кількох тижнів.
Протипоказання:
Не можна вживати при болях у шлунку, проносах, при виразках, гастритах з підвищеною кислотністю. Заборонено вагітним, а також людям із ризиком тромбозів, інсультів і гормонозалежного раку.


