Україна знову втратила одного зі своїх найсвітліших синів. На передовій загинув військовий і священнослужитель Православної церкви України — отець Віталій Янковський, який добровільно пішов боронити Батьківщину від російської агресії. Його смерть стала глибоким болем не лише для рідних і побратимів, а й для всієї церковної громади Волині.
Шлях віри та служіння
Віталій Янковський народився в Казахстані в українській родині, яка згодом повернулася на історичну батьківщину — до Волині. Сам отець не раз зізнавався:
«Душею я українець, корені мої тут, як і могили дідів і прадідів».
Його духовний шлях розпочався з навчання в семінарії на Курщині, а згодом — у Волинській духовній семінарії. Вищу освіту він здобув у Львівській духовній академії, після чого митрополит Луцький і Волинський Яків висвятив його на ієрея.
Протягом багатьох років отець Віталій служив у Свято-Троїцькому кафедральному соборі в Луцьку, викладав у семінарії, був духівником сестринства у нижньому храмі та керував недільною школою. Його знали як щирого, спокійного, інтелігентного наставника з надзвичайно дзвінким голосом і натхненними проповідями.
Вибір серця — стати захисником
Після тяжкої втрати у 2023 році, коли отець Віталій овдовів, він прийняв доленосне рішення — піти на фронт добровольцем. Попри свій духовний сан, він не зміг залишитися осторонь, коли країна потребувала захисту.
Його побратими згадують, що отець Віталій був не лише воїном, а й людиною, яка надихала інших — словом, молитвою, підтримкою. У найважчі хвилини він нагадував, що віра — це не просто слова, а щоденна дія, готовність стояти до кінця.
Останній земний шлях
30 вересня 2025 року стало відомо, що отець Віталій загинув під час виконання бойового завдання.
Його тіло привезли додому, щоб земля, яку він любив понад усе, стала його останнім прихистком.
Похорон відбувся 3 жовтня у Рівному, де зібралися сотні людей — священники, військові, парафіяни, друзі та всі, хто знав отця Віталія. Йому віддали шану як Герою віри й любові до України.
Пам’ять, що житиме вічно
У Волинській єпархії зазначили, що отець Віталій Янковський був удостоєний численних церковних нагород і залишив по собі глибокий духовний слід:
«Його пам’ятатимуть як скромного, сумлінного, талановитого пастиря, який щиро служив Богу і людям».
Його життя — це приклад справжнього покликання, де любов до Бога поєдналася з безмежною відданістю рідній землі.
Вічна пам’ять і шана
Сьогодні ім’я отця Віталія Янковського звучить поруч із тисячами героїв, які віддали життя за Україну. Він пішов із молитвою на вустах і вірою у перемогу світла над темрявою.
🕯 Вічна слава Герою. Вічна пам’ять священнику, який став символом мужності, віри та любові до свого народу.


