Віта
1 жовтня 2025 року стало днем великої справедливості та гіркої гордості для всієї України. 16-річному Степану Чубенку, хлопцю з палким серцем і незламною волею, було присвоєно звання Героя України (посмертно) з врученням ордена «Золота Зірка».
Це найвища державна нагорода за ту неймовірну громадянську мужність, патріотизм та відданість, які цей юнак продемонстрував у найтемніші часи 2014 року. Степан став символом того, що для справжнього героїзму немає вікових обмежень, а є лише вибір — залишатися вірним своїй країні до останнього подиху.
Його історія розпочалася в окупованому Краматорську, де 16-річний воротар юнацької команди «Авангард» не зміг мовчки спостерігати за приходом «руського міра». Степан організовував проукраїнські акції, носив воду та продукти нашим військовим, а його найзухвалішим вчинком стало зняття російського триколора з центральної площі міста.
Той самий прапор, який він ризикнув зірвати, сьогодні зберігається як безцінний експонат у музеї на Франківщині. Проте доля підготувала юнакові випробування, до якого неможливо бути готовим у такому юному віці. Наприкінці червня 2014-го, повертаючись від друга через окупований Донецьк, Степан потрапив до рук бойовиків т.зв. «ДНР». У його рюкзаку знайшли жовто-блакитну стрічку та шарф ФК «Карпати» — «докази», за які терористи влаштували йому справжнє пекло.
Біль цієї втрати неможливо передати словами, а спогади матері Степана про ті страшні дні досі змушують серце стискатися від жаху: «Я стояла біля могили і поки її розкопували, подумки чіплялася за останню надію: а раптом це помилка? І навіть коли дісталися до тіла сина (воно було загорнуте в целофан), ще не вірила, що це він… Однак чим більше його розглядала, тим більше переконувалася, що це моя дитина. Побачила, що вбивці зняли з нього кросівки. А ось руки, пов’язані скотчем за спиною, перед розстрілом, не розв’язали.»
Його вбили лише за те, що він був українцем. Сепаратисти Погодін, Москальов та Сухомлінов після жорстоких знущань розстріляли підлітка, який мріяв про великий футбол і професійну спортивну кар’єру. Хоча вбивць у 2018 році заочно засудили до довічного ув’язнення, а в рідному Краматорську у 2021-му відкрили пам’ятник юному герою, справжнє безсмертя Степан здобув у пам’яті кожного з нас.
Сьогоднішня «Золота Зірка» — це не просто орден, це нагадування про надвисоку ціну нашої свободи. Пам’ятаймо Степана Чубенка — воротаря, який не пропустив ворога у свою душу, і героя, який назавжди залишиться 16-річним захисником нашої незалежності. ШАНА та ПОВАГА!
Дивіться також: Більше ніж спорт: Ентоні Джошуа відсвяткував перемогу над Джейком Полом з прапором українських розвідників
