Віта
Народний артист України Павло Зібров зворушливо вшанував пам’ять покійного Степана Гіги, поділившись особистими спогадами та вперше відкривши деталі хвороби, про яку співак свідомо мовчав за життя.
Після прощання зі Степаном Гігою у Львові Зібров зізнався: його колега тривалий час боровся із серйозними проблемами зі здоров’ям, однак принципово не дозволяв, аби це ставало темою для публічних обговорень. Для Гіги було важливо, щоб його запам’ятали за голосом, піснями й емоціями на сцені, а не за медичними довідками.
За словами Павла Миколайовича, співак багато років жив із цукровим діабетом. Про це знали лише близькі та колеги по цеху. Більше того, приблизно рік тому Степан Гіга переніс складне хірургічне втручання, пов’язане з цією недугою, але навіть тоді не прагнув співчуття чи зайвої уваги.
«Про те, що він хворів на цукровий діабет, широка публіка, звісно, не знала і знати цього не мусила. У нашому колі про це було відомо. Рік тому він навіть переніс операцію, пов’язану з цією хворобою», — наголосив Зібров.
Окреме місце у спогадах артиста займають їхні спільні виступи та творчі плани, яким, на жаль, не судилося здійснитися. Зібров пригадав один із концертів, коли через запізнення Степана Гіги йому довелося імпровізувати та подовжувати власний сет. Саме того вечора між артистами відбулася тепла розмова, що переросла в ідею масштабної колаборації.
План був амбітний: об’єднати на одній сцені Павла Зіброва, Іво Бобула та Степана Гігу, переплівши їхні знакові пісні в одному номері. Задум захопив Гігу, і він щиро загорівся цією ідеєю, але доля розпорядилася інакше.
«Працювали на одній сцені. Він мав виступати після мене, але спізнювався, бо перед тим у нього був концерт у Львівській області, звідки одразу переїжджав до нас. Тож мені довелося затягнути свій виступ. Організатори просили: „Павле Миколайовичу, ще пісню, ще одну“. Немає проблем, співаємо. Після концерту ми з ним спілкувалися, і я запропонував: „Давай зробимо колаборацію — Павло Зібров, Іво Бобул і Степан Гіга. Ти заспіваєш один куплет мого ‚Хрещатика‘, я — частину пісні ‚Цей сон‘ і так далі“. Йому ця задумка сподобалася, але не судилося. Мільйони переглядів, любов слухачів і твори, які житимуть далі. Він уже вписаний золотими нитками в історію української пісні», , — з болем і гордістю підсумував Павло Зібров.
