Віта
Відома українська телеведуча Леся Нікітюк у перші дні повномасштабного вторгнення організувала вдома у рідному Хмельницькому, який став транзитною зоною для внутрішніх переселенців, шелтер. За останній рік там знайшли для себе прихисток понад три тисячі людей і близько сотні тварин. Знаменитість дізнавалася історії кожної сім’ї, але одна з них їй запам’яталася найбільше.
Це історія багатодітної родини з Херсона, яка добиралася до Хмельницького близько двох тижнів своєю старою машиною. Детальніше Нікітюк поділилася у програмі «Тихий вечір з Оленою Кравець» на телеканалі «ДОМ».
«Пам’ятаю сім’ю з Херсона. У них був автомобіль, але він два роки як не їздив, у ньому стояли вазони – люди там цибулю вирощували. Прийшла війна, і він якимось чином завівся, десь вони підлатали його. Посадили в цей. автомобіль п’ятьох дітей, їхали 10-15 днів, дорогою кішка народжувала кошенят… Таких історій дуже багато», – поділилася Нікітюк.
Але це не єдина історія з Херсона, яка врізалася в пам’ять ведучої. Вже після звільнення міста вона приїхала туди для зйомок авторського проєкту «Ле Маршрутка». Люди, які пережили окупацію, а водночас і особисту трансформацію, викликали у Нікітюк як захоплення, так і сльози.
«Ми у Херсоні спілкувалися з нашим колегою – це стендапер, хлопець, з яким я востаннє бачилися, напевно, у 2012 році. І ось я зустрічаюся з ним, він просидів усю окупацію, його катували окупанти. І він сам за національністю азербайджанець. Він народився в Україні і розмовляє українською, але по батькові він азербайджанець. І після того, як він розповів мені свою історію, у нього був стендап, ми залишилися, він виходить на сцену і каже: «До 24 лютого, коли мені говорили, що я «не рускій», я ображався». І все. У мене сльози градом. Вміти переключитися, вміти вижити, знайти сили під час цих моторошних катувань… Зуміти почуттям гумору себе зцілити», – поділилася шоувумен.
