Віта
Бізнесмен і блогер Олександр Волошинчасто отримує хейт у свій бік через те, що під час війни не вступив до лав ЗСУ.
Як розповів Олександр, у нього з’явилося таке бажання ще на початку повномасштабної війни, і він серйозно думав про те, аби взяти зброю до рук. Однак від того, аби піти воювати, блогера відмовив його вітчим-військовий.
«Я за день до початку війни якось відчув, що потрібно перерахувати гроші для ЗСУ — поклав 50 тисяч, коли ще це не було мейнстримом. А потім я подзвонив баті, спитав, чи щось треба, але він сказав, що нічого не почнеться, він був упевнений на 99 відсотків. Він сказав, що раптом що, я маю забрати маму і бути відповідальний за неї. Почалася війна, і я забрав маму на західну Україну. Перший тиждень я постраждав. І потім почав займатися на турніку, вранці вставав і вмикав пісню «Воїни світла». І у мене був такий роз*об, така злість, я хотів іти воювати. Я подзвонив баті й сказав, що хочу виконувати свій обов’язок. Він запитав, по-перше, хто буде з мамою, а по-друге, пояснив, як усе це відбувається… Я ж думав, що буду патрони подавати, адже я не вмію нічого, але батя сказав, що все буде гірше», — розповів Волошин в інтерв’ю Раміні Есхакзай.
Аби приносити користь іншим під час війни, Волошин зі своєю командою організував контакт-центр, який допомагав людям знайти волонтерів та отримати необхідну підтримку. Також за час повномасштабного вторгнення блогер передав чималу суму для наших захисників.
«Ми допомогли тисячам людей. І я зрозумів, що вже хоч щось роблю. Так, я не там, і я роблю менше, ніж пацани, але без мене б якісь, можливо, теж люди загинули. Потім почав фінансово допомагати всім, кому можна. На початку витратив мільйон особистих, це в Instagram показав, і мене захейтили. І я вирішив не показувати. Хоча я не вважаю, що це правильно, адже потрібно показувати приклад. Але з того часу я допоміг ще на мільйон. Я не роблю більше, ніж військові. Я точно роблю 10 відсотків того, що роблять вони, але роблю», — сказав Волошин.
Однак попри фінансову допомогу, Олександр відчуває почуття провини за те, що не пішов на фронт. Тож навіть зараз він не відкидає думки, що піде воювати найближчим часом.
«Є почуття провини… Були коментарі: «Що ти допомагаєш, іди краще на фронт». І це чіпляє. Однаково відчуваєш цей чоловічий борг. Якщо війна довго триматиме, то всі ті, у кого є це відчуття провини, туди підуть із часом. Якщо це затягнеться, то я точно цей шлях пройду. Я вже почав шукати підготовку. Потрібно, це логічно. А якщо ти тут, то точно повинен допомагати», — сказав Волошин.
