in

«Будь-яке майно, яке набуте подружжям, є спільним» — колишня Володимира Остапчук прокоментувала, кому залишиться двоповерховий котедж, який вони розпочали будувати ще у шлюбі

У вересні 2021 року Володимир Остапчук та Христина Горняк почали будівництво дому мрії. Заїхати до двоповерхового котеджу під Києвом подружжя планувало у 2022 році, але їхнім планам не судилося збутися.

Телеведучий та нотаріус розлучилися, а ремонт житла «поставили на паузу».

Спілкуючись із підписниками в Instagram блогерка зізналася, що отримує багато запитань щодо їхнього недобудованого з колишнім чоловіком дому. Христина вирішила відповісти, кому дістанеться нерухомість після розлучення.
«Дуже багато запитань про будинок. Не маю що на них відповісти. Ми нічого не вирішували, будиночок гарненький стоїть собі на сонечку. Для мене це наразі не є дуже нагальним питанням, але взагалі будь-яке майно, яке набуте подружжям, є спільним», — відповіла нотаріус.

Христина та Володимир придбали нерухомість у котеджному містечку Золоче під Києвом, де вартість типових проектів стартує від 7,8 млн грн. Колишнє подружжя з радістю ділилися з підписниками процесом будівництва , ремонту та мріяли якнайшвидше в нього заселитися. Але потім сталася війна та розлучення.

Після деокупації Київщини стало відомо, що будинок Остапчуків не постраждав. Пара планувала добудувати його попри війну.

«Нашому будинку — бути! Ми працюємо в Україні, робимо бізнес в Україні, волонтеримо для українців і вже знаємо – майбутнє за мирною Україною. Саме тому ми вирішили наш дім добудувати, а ремонт — доробити», — заявляв телеведучий у липні 2022-го.

Христина у свою чергу робила фото на подвір’ї, в якому планувала знімати свої досягнення у садівництві та сидіти на терасі з філіжанкою кави.

«Ми так мріємо про наш будиночок, що віра в ЗСУ, та нашу перемогу стає ще сильнішою щодня!», — писала тоді блогерка.

Скандал при присудженні Національної премії: один із лауреатів має тісні зв’язки з країною-агресоркою

«Любов — це божевілля!» — Камалія похизувалася у кадрі коханням усього свого життя, і це не Захур